Зміст

ВСТУП



 Juniperus communisEquisetum telmateiaCarlina cirsioidesCorydalis cavaLeucobryo-Pinetum  Cypripedium calceolusStellario-Fagetum orthilietosumStellario holosteae-Fagetum orthilietosumвитоки р. Зх. БугStellario-Fagetum dentarietosum

У зв’язку з інтенсифікацією різноманітних форм техногенного тиску на навколишнє середовище істотно порушується процес розвитку фітобіоти – спостерігається подальше збіднення автохтонної флори, зменшення площ природних рослинних  угруповань і спрощення їх ценотичної структури, знижується рівень синтаксоно-мічної різноманітності рослинного покриву, порушується натуральність філоценогенезу. Тому актуальним фітосозологічним завданням сьогодення є збереження не лише окремих популяцій рідкісних і зникаючих видів рослин, але й рослинних угруповань, з якими вони поєднані біоценотично та природних ландшафтів, у яких проходила еволюція фітоценозів.

В Червону книгу Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів (МСОП) внесено 25 тис. видів квіткових рослин – 10% видів покритонасінних. У промислово розвинених країнах Ср. і Зх. Європи уже зникли 1,1-4,5% видів аборигенної флори, у загрозливому стані знаходиться 10-20% та більше. Порівнюючи зростаючі темпи збіднення фітогенофонду у зв’язку з промисловим розвитком індустріальних країн робиться невтішний прогноз: у найближчі 100-200 років можливе зникнення багатьох тисяч (можливо, десятків тисяч) видів рослин. Є підстави стверджувати, що у післяльодовиковий період темпи вимирання біологічних видів почали перевищувати темпи їх еволюції. Ще більш разючі зміни відбулись у рослинному покриві і структурі природних ландшафтів Землі, що мало цілий ряд негативних екологічних наслідків. За історичний період площа лісів у світі скоротилась на 60-65%. У наш час темпи вирубування лісів щорічно зростають.

В Україні, з її великою густиною населення і значним відсотком окультурених угідь і вторинних ценозів, проблема охорони фітобіоти особливо актуальна для тих регіонів, у яких рослинний покрив зберіг більш-менш природну структуру і відзначається флористичним багатством та ценотичною різноманітністю.

Euonymo verrucosae-Fagetum staphyleetosumCephalanthera rubra Primula elatior Pulmonaria mollisPulsatilla grandis

Одним із найбільш цікавих у ботанко-географічному, фітоісторичному і природоохоронному відношенні районом є Гологоро-Кременецький кряж – складова, найбільш піднесена частина Поділля. Завдяки унікальному поєднанню географічного положення і геолого-геоморфологічної будови, які зумовлюють специфічні едафічні та мезокліматичні умови, а також палеогеографічним особливостям, що визначили існування на даній території протягом короткого геологічного періоду цілого ряду флороценотичних комплексів різного генезису – від суб-середземноморських напіввічнозелених вологих та листопадних сухих лісів до субарктичних перигляціальних кріофільних лісостепів і степів прохолодного льодовикового періоду, збагачених ценоелементами неморально-монтанного, бореально-монтанного, аркто-альпійського та номадійського походження, – тут проходить східна межа поширення центрально і західноєвропейських лісових (субформації Fageta (pura) sylvaticae, Fageto-Pineta), лучних (формація Triseteta flavescentis), лучно-степових (формація Seslerieta heuflerianae) і болотних фітоцено-зів (формації Cladieta marisci, Schoeneta ferruginei, Cariceta davallianae та Cariceta paniculatae), південна межа – палеобореальних лісових і болотних угруповань (формації Pineta sіlvestris і Betuleta pubescentis), західна межа – чагарникових номадійських лучно-степових (формація Pruneta stepposae) і болотних (формація Schoenoplecteta tabernaemontani), а також збереглась низка реліктових фітоценозів (Pinetum caricosum (humilis), формації Stipeta pennatae і Nuphareta luteae), деривати яких у складі сучасного рослинного покриву регіону займають своєрідні екотопи мікрорефугіального характеру. Більше того, ці ж обставини зумовили розвиток цілого ряду унікальних за складом ценоелементів (“ендемічних” для Верхобужжя) угруповань: Acereto-Fraxineto-Fagetum staphyleosum, Alnetum equisetosum (telmateiae), Fraxineto-Alnetum alliosum (ursini), Tilieto-A.-Betuletum (pubescentis) alliosum (ursini), Fageto-Querceto-Pinetum lerchenfeldiosum та деяких інших.

Первинні лісові фітоценози несуть в собі важливу екологічну інформацію про особливості їх просторової структури та гомеостаз, є своєрідними моделями для формування лісостанів за зразком природних екосистем. У практичному аспекті результати досліджень мають значення для галузей народного господарства, які пов’язані з використанням та відновленням рослинних ресурсів.

”Я переконаний, що XXI повинен стати віком збереження і відновлення лісів. У країнах що розвиваються і у розвинутих країнах вже в найближчі роки слід розпочати широку кампанію за охорону і насадження лісів для підтримання та відновлення екологічного балансу і задоволення потреб людини. Україні також треба мати тривалу політику зі збереження лісів та лісокористування для кожного лісового масиву і басейну річки. Ліси потрібно поширювати і відновлювати скрізь, де вони колись росли і де немає перешкод для їх нової появи. Для забезпечення виживання лісів, збереження їх екологічної, кліматично-охоронної, соціальної, рекреаційної, економічної цінності уряд має залучити місцеву владу, населення, вчених, неурядові та громадські організації, приватний сектор”, – пише К. М. Ситник.