Зміст

Урочище Восьмаші



Juniperus communis

Хмелівська долина розташована на захід від Колтівської, паралельно їй. Виступ пасма, що їх розділяє, представлений ур. Восьмаші та Обертасовою (Колтівською) горою, відповідні експозиції яких є спільними для них обох. В цілому, орографія, екологія та формаційна структура її рослинного покриву аналогічні до вищеописаних, хоча яружні структури тут більше вироблені, а їхні схили не такі круті. На значних площах ліси вирубані і заміщені вторинними лучно-степовими ценозами формації Cariceta flaccae, хоча і не виключено, що лучні степи були тут поширені дещо більше, ніж у Колтівській, на що вказують невеликі їх залишки, які збереглись від розорювання по-під лісами.

У долині поширені угруповання формацій Fageta sylvaticae, Fraxineta excelsioris та Pineta sylvestris, серед яких можна виділити – Fagetum hederosum (похідні Carpinetum hederosum), F. maianthemosum, F. sparsiherbosum, Acereto-Fraxinetum anthriscosum (nitidae), A.-F. aegopodioso-lunariosum, Сarpineto-Acereto-Fageto-Querceto-Pineta. В ур. Восьмаші збереглись масиви лучних степів формацій: Cariceta humilis, Cariceta flaccae, Poeta angustifoliae і Brachypodieta pinnati, луки Brizeta mediae. Тут чітко виділяються геоморфологічні підрозділи другого порядку – урочища Восьмаші, Обертасова гора і Колтівська гора.

В урочищі Восьмаші поширені: Aconitum moldavicum (близько 100 різновікових особин на північному схилі у Cephalanthero-Fagion (Acereto-Fraxineto-Fagetum mercurialidoso-hederosum), Cephalanthera damasonium (до 300 особиин на північному і західному схилах та вершині гори у Fagetum maianthemosum, F. hederosum, невелика група – на лучно-степовій ділянці Caricetа humilis, співпанують – Teucrium chamaedrys, Thymus amictus й Poa angustifolia), Lilium martagon (чисельна популяція, разом з булаткою, а також у Carpineto-A.-Fageto-Tilieto-Quercetum galeobdolosum з підніжжя північного схилу), Epipactis helleborine (спорадично, разом з булаткою), Listera ovata (на північному схилі у A.-F.-Fagetum mercurialidoso-hederosum 30 різновікових особин), Neottia nidus-avis (поодиноко й невеликими групами на північних схилах у бучинах), Platanthera chlorantha (підніжжя північного схилу, Carpineto-Acereto-Fageto-Tilieto-Quercetum galeobdolosum, більше 200 особин), Lathyrus laevigatus (100 різновікових особин, низ північного схилу, Acereto-Fraxineto-Fagetum mercurialidoso-hederosum), Galanthus nivalis (масово і розсіяно у нижній частині і біля підніжжя північного схилу, Carpineto-Acereto-Fageto-Tilieto-Quercetа, C.-A.-F.-Q.-Pineta, C.-F.-Q.-Pineta і Fageto-Acereto-Fraxinetа днища балки), Melittis sarmatica (спорадично, невеликі групи у  Acereto-Fraxineto-Fagetum та перехідних екотопах “бучина – лучний степ”), Dryopteris expansa (часто, підніжжя північного схилу у Pinetо-Carpineto-Acereto-Fageto-Querceta), Dryopteris affinis (зрідка, разом з D. expansa, поодиноко - у Acereto-Fraxineto-Fagetum північного схилу), Gymnocarpium dryopteris (невелика група, підніжжя північного схилу, пологий схил яружки, Pinetо-Carpineto-Acereto-Quercetо-Fagetа), Polygonatum verticillatum (групи біля підніжжя у Carpineto-Acereto-Fageto-Quercetum ruboso (hirti)-oxalidoso-galeobdolosum), Grossularia reclinata (підніжжя північного схилу, у вологому Carpineto-Aceretum coryloso-mercurialidosо-galiosum, два клони по декілька десятків пагонів), Dentaria glandulosa, Geranium phaeum (невеликі популяції, низ північного схилу, яружне пониження, Acereto-Fraxineto-Fageta, Acereto-Fraxineta, зрідка - Pinetо-Carpineto-Acereto-Quercetо-Fagetа), Primula elatior, Anthriscus nitida (невеликі групки, північний схил, Cephalanthero-Fagion typicum), Staphylea pinnata (невелика група на вершині, на східному узліссі Acereto-Fraxineto-Fageta), Mercurialis ovata (чисельна група на узліссі Fagetо-Acereto-Fraxinetа та прилеглій остепненій луці), Veratrum nigrum (декілька особин віргінільних на узліссі Fagetо-Acereto-Fraxinetа разом з попереднім видом та Inula conyza).

Cypripedium calceolus (спорадично, групами зростає 26 різновікових особин у “вікні” і на узліссі Acereto-Fraxineto-Fageta, а також на межі з Pinetum caricosum (humilis) та в Р. brachypodiosum (pinnati) у верхній частині північного, рідше – західного схилів), Digitalis grandiflora (кілька десятків переважно віргінільних особин росте разом з C. calceolus й на західному схилі у Brizeta mediae), Inula conyza (сотні різновікових особин на західному схилі у молодому Pinetum caricosum (hirtae) з участю Carex montana, невелика група – у P. caricosum (humilis) на північно-східному схилі), Gentianella amarella (чисельна популяція виду знаходиться на південних й південно-західних схилах в Cariceta flaccae, зрідка – y Poeta angustifoliae), Сoronilla coronata (на західному схилі, на межі “бучина–лучний степ” залишилась одна генеративна особина з 40 різновіковими пагонами, але і та знаходиться на межі зникнення із-за наступу мезофільної деревної рослинності та густого (0,7-0,8) соснового насадження), Hieracium nigrisetum (невелика група на західному схилі у Caricetum (flaccae) caricosum (humili), Orchis militaris (до 20 особин спорадично на лучно-степовій ділянці Cariceta flaccae, зрідка – Вrachypodieta pinnati), Senecio czernjaevii (невелика група у верхній частині північного схилу в Cariceto (humilis)-Вrachypodieta (pinnati), значна домішка – Poa angustifolia, Briza media, Elytrigia intermedia), Thalictrum bauhinii (одна з найчисельніших у регіоні популяцій; Cariceta flaccae, рідше у первинних Pinetum brachypodioso (pinnati)-caricosum (humilis), Brizeta mediae та Poeta angustifoliae), Thalictrum simplex (залозистоопушена форма; чисельна популяція разом з T. bauhinii), Teucrium montanum (з пр. вкриттям 5-10% поширений на межі Cariceta flaccae та C. humilis), Adonis vernalis (чисельна популяція у Brachypodietum (pinnati) caricosum (humilis), Cariceta flaccae, Brizeta mediae), Aster amellus (невеликі групи зрідка), Trifolium rubens (близько 20, переважно, генеративних особин у трьох групах на південному та південно-західному схилі у Pinetum brachypodioso (pinnati)-caricosum (humilis), Juniperus communis (1 найстарша із відомих у реггіоні особин зростає на північно-східному схилі в Сariceta flaccae), Rhamnus hybridus (кілька десятків різновікових особин спорадично, групами на лучно-степових ділянках), Carex montana (на західному та південному схилах, тяжіє до узлісь бучин, де на невеликих ділянках домінує у травостої), Armeria elongata (одна з найбільш чисельних популяцій приурочена до підніжжя південно-західного схилу з піщаними грунтами), Carlina vulgaris (одна із найчисельніших популяцій, східний та південний схили, частіше у Сariceta flaccae (поступово сюди проникає Carex humilis), рідше - у Pinetum brachypodioso (pinnati)-caricosum (humilis); цікаво, особини із найбільш типовими ознаками зустрічаються в найбільше зволожених місцях), Alchemilla propinqua (cпорадично у Brizeta mediae на північно-західному схилі балки), Carlina onopordifolia (популяція зникла, у зв’язку з пасторальною регресією травостою; востаннє вид знаходили у кінці 80-х років ХХ ст. на північно-східному схилі, де зараз поширені похідні Poeta angustifoliae і Cariceta flaccae).