Зміст
- ВСТУП
- ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ ВЕРХОБУЗЬКОГО ПАСМА
-
РОСЛИННІСТЬ ВЕРХОБУЗЬКОГО ГОРБОГІРНОГО ПАСМА
-
ЛІСОВА РОСЛИННІСТЬ
- Forest vegetation, Braun-Blanquet method
- Формація FAGETA SYLVATICAE
- Формація FRAXINETA EXCELSIORIS
- Формація ACERETA PSEUDOPLATANI
-
Формація QUERCETA ROBORIS
- CARPINETO-QUERCETA – чисті грабові діброви
- CARPINETO-ACERETO-TILIETO-QUERCETA – грабово-кленово-липові діброви
- FAGETO-ACERETO-TILIETO-PICEETO-QUERCETA – буково-кленово-ялинові діброви
- PINETО-CARPINETO-QUERCETA – грабові судіброви
- PINETO-BETULETO (PUBESCENTIS)-QUERCETA – пухнастоберезові судіброви
- PINETO-QUERCETA SWIDOSA – термофільні грабові судіброви
- FAGETO-QUERCETA (PETRAEA) – буково-скельнодубові ліси
-
Формація ALNETA GLUTINOSAE
- ALNETA (PURA) GLUTINOSAE – чисті вільшини
- ACERETO-FRAXINETO-ALNETA – яворово-ясенові вільшини
- CARPINETO-FAGETO-ALNETA – грабово-букові вільшини
- PICEETO-ALNETA – ялинові вільшини
- SALICETO (FRAGILIS) - ALNETA – ламковербові вільшини
- PINETO-BETULETO (PUBESCENTIS)-ALNETA – сосново-пухнастоберезові вільшини
- Формація EQUISETETA TELMATEIAE
- Формація PETASITETA HYBRIDI
- Формація PINETA SILVESTRIS
- Формація BETULETA PUBESCENTIS
- Формація BETULETA PENDULAE
-
ЛУЧНА ТА ЛУЧНО-СТЕПОВА РОСЛИННІСТЬ
- Формація PRUNETA STEPPOSAE
- Формація SESLERIETA HEUFLERIANAE
- Формація STIPETA PENNATAE
- Формація CARICETA HUMILIS
- Формація CARICETA MONTANAE
- Формація BRACHYPODIETA PINNATI
- Формація CARICETA FLACCAE
- Формація POETA ANGUSTIFOLIAE
- Формація FESTUCETA VALESIACAE
- Формація ARRHENATHERETA ELATII
- Формація FESTUCETA RUBRAE
- Формація TRISETETA FLAVESCENTIS
- Формація AGROSTIDETA TENUIS
- Формація HELICTOTRICHONETA PUBESCENTIS
- Формація ANTHOXANTHETA ODORATI
- Формація FESTUCETA ORIENTALIS
- Формація NARDETA STRICTAE
- Формація DESCHAMPSIETA CAESPITOSAE
- Формація ALOPECURETA PRATENSIS
- Формація CARICETA ACUTIFORMIS
-
БОЛОТНА І ВОДНА РОСЛИННІСТЬ
- Формація CARICETA ACUTAE
- Формація MOLINIETA CAERULEAE
- Формація CLADIETA MARISCI
- Формація SCHOENETO (FERRUGINEI)-HYPNETA
- Формація CARICETA DAVALLIANAE
- Формація CARICETA HOSTIANAE
- Формація CARICETA PANICULATAE
- Формація CARICETA VESICARIAE
- Формація CARICETA APPROPINQUATAE
- Формація CALAMAGROSTIDETA NEGLECTAE
- Формація SCHOENOPLECTETA TABERNAEMONTANI
- Формація CARICETA ELATAE
- Формація EQUISETETA PALUSTRIS
- Формація COMARETA PALUSTRIS
- Формація NUPHARETA LUTEAE
-
ЛІСОВА РОСЛИННІСТЬ
-
РАРИТЕТИ ФЛОРИ ВЕРХОБУЗЬКОГО ПАСМА
- Родина Huperziaceae
- Родина Lycopodiaceae
- Родина Equisetaceae
- Родина Athyriaceae
- Родина Dryopteridaceae (Dryopteris)
- Родина Dryopteridaceae (Polystichum)
- Родина Thelypteridaceae
- Родина Polypodiaceae
- Родина Pinaceae
- Родина Cupressaceae
- Родина Nymphaeaceae
- Родина Ranunculaceae (Aconitum)
- Родина Ranunculaceae
- Родина Berberidaceae
- Родина Caryophyllaceae
- Родина Plumbaginaceae
- Родина Fagaceae
- Родина Betulaceae
- Родина Clusiaceae
- Родина Pyrolaceae
- Родина Pyrolaceae 2
- Родина Primulaceae
- Родина Salicaceae
- Родина Brassicaceae
- Родина Euphorbiaceae
- Родина Thymelaeaceae
- Родина Crassulaceae
- Родина Grossulariaceae
- Родина Rhamnaceae
- Родина Rosaceae
- Родина Rosaceae (Rubus)
- Родина Fabaceae (Сoronilla coronata)
- Родина Fabaceae (Trifolium)
- Родина Fabaceae (Chamaecytisus)
- Родина Fabaceae (Lathyrus laevigatus)
- Родина Staphyleaceae
- Родина Onagraceae
- Родина Polygalaceae
- Родина Linaceae
- Родина Geraniaceae
- Родина Araliaceae
- Родина Apiaceae
- Родина Caprifoliaceae
- Родина Valerianaceae
- Родина Dipsacaceae
- Родина Rubiaceae
- Родина Boraginaceae
- Родина Gentianaceae 1
- Родина Gentianaceae 2
- Родина Apocynaceae
- Родина Solanaceae
- Родина Scrophulariaceae
- Родина Lentibulariaceae
- Родина Orobanchaceae
- Родина Lamiaceae
- Родина Campanulaceae
- Родина Asteraceae 1
- Родина Asteraceae 2
- Родина Asteraceae (Carlina)
- Родина Asteraceae (Petasites)
- Родина Iridaceae
- Родина Liliaceae
- Родина Alliaceae
- Родина Amaryllidaceae
- Родина Amaryllidaceae (Leucojum)
- Родина Asparagaceae
- Родина Orchidaceae 1 (Сephalanthera)
- Родина Orchidaceae 2 (Dactylorhiza)
- Родина Orchidaceae 3 (Epipactis)
- Родина Orchidaceae 4 (Malaxis)
- Родина Orchidaceae 5 (Orchis)
- Родина Orchidaceae 6 (Platanthera)
- Родина Orchidaceae 7 (Goodyera)
- Родина Cuperaceae
- Родина Cuperaceae (Carex juncella)
- Родина Poaceae
- Родина Poaceae (Festuca)
- Родина Poaceae (Sesleria)
- Родина Araceae
- Додаток
-
МІСЦЕЗРОСТАННЯ РІДКІСНИХ ВИДІВ ТА УГРУПОВАНЬ
- Урочище Хомець
- Урочище Широка долина
- Урочища Гутище, Монастир, Пліснeсько
- Урочища Рипинська гора, Гаварецька гора, Рипин
- Урочища Щолоп, Громадський ліс, Підгір’я
- Урочище Річки
- Гора Синьоха
- Урочище Темна долина
- Урочище Бір
- Урочища Пісок, Бригантина, Калинка, Харчишино
- Урочище Довжок
- Урочище Руда
- Урочище Лиса гора
- Опацька долина
- Долина р. В’ятина
- Верхів’я р. Луг
- Гора Кальварія
- урочище Дерев’янки
- Колтівська гора
- Урочище Восьмаші
- Обертасова гора
- Урочище Бзова
- Урочище Кобцево
- Урочище Городисько
- Урочище Помірки
- Урочище Діброва
- Гори Сторожиха, Висока, Жулицька
- Гора Свята
- Підлиська гора
- Гора Макітра
- Гора Білоха
- ЛІТЕРАТУРA
Родина Orchidaceae 5 (Orchis)
Orchis militaris L., європейсько-південносибірський лісостеповий вид, чисельність якого скорочується. На Україні поширений у лісовій зоні і Лісостепу. На Верхобузькому пасмі зустрічається часто, де приурочений до лучно- та лісостепових угруповань – Pinetum caricosum (humilis), P. brachypodiosum (pinnati), Cariceta flaccae, Brachypodieta pinnati, зрідка Arrhenatheretum brizoso-poosum (angustifoliae) на схилах південних, західних, рідше – північних експозицій. Чисельні популяції: гори Підлиська (до 600-700 генеративних особин), Жулицька (150), Городисько (70), Сторожиха, Висока, Св’ята, Макітра (40-50), Щолоп (60), Лиса, Колтівська (20-30), Восьмаші, Кальварія, Гаварецька, Бзова (10-20), поодинокі особини трапляються на горі Церкв’яна та схилах в околицях с. Опаки. В ур. Щолоп, на південному схилі з близькими підгрунтовими водами, зростає в Equisetetum (purum) arvensis, в ур. Харчишино – у молодому Fageto-Pinetum hylocomiosum. Якщо врахувати, що у віковій структурі ценопопуляцій віргінільних особин в 1,5-3 рази більше, ніж генеративних, то можна зробити висновок, що O. militaris є одним із найбільш чисельних представників родини на території дослідження, незважаючи на те, що в багатьох місцезростаннях посилено знищується як лікарська і декоративна рослина.
Orchis morio L., західноєвропейський монтанно-субальпійський вид на східній межі ареалу. На Україні поширений в Карпатах, Розточчі-Опіллі, Лісостепу, на Пд. Поліссі. У регіоні відомі 2 популяції. Одна - в ур. Підгір’я, на південному схилі і терасі, із свіжими дерново-карбонатно-глинистими ґрунтами, у Cariceta flaccae, Triseteta flavescentis, Arrhenathereta elatii, Poeta angustifoliae, часто із значною домішкою Festuca rubra і Agrostis tenuis. Чисельність генеративних особин дуже коливається з року в рік: у 2002 р. їх нараховувалось близько 1200 особин (це максимальна кількість за останні 12 років), тоді як у наступні - не перевищувала кількох сотень і навіть десятків. Травостій (пр. вкриття 40-100%) частково випасається, частково викошується в червні-на початку липня. В межах оселища особини виду поширені більш-менш чисельними й компактними групами як на відкритих місцях, так і по периферії соснового насадження, розсіяно трапляються невелкі групи і поодинокі особини виду вниз (в Pruneta stepposae) та вгору по схилу (старий яблуневий сад). Висота рослин 8-30 см, забарвлення оцвітини варіює від білої до темно пурпурової. Відсоток запилення і зав’язування – дуже низький (трапляються поодинокі особини з плодами).
Ще одна невелика популяція знаходиться біля підніжжя Рипинської гори (нижня частина південно-західного схилу; поруч - Trifolium pannonicum і Pulmonaria mollis) в подібних еколого-ценотичних умовах.
Orchis purpurea Huds., центральноєвропейсько-субсередземноморський вид, який знаходиться на Пн.-Зх. Поділлі в острівних локалітетах на північно-східній межі ареалу. В Україні поширений у Прикарпатті, Гр. Криму, Розточчі-Опіллі, Зх. Лісостепу. На Верхобузькому пасмі перебуває на межі зникнення. Із 2 відомих для регіону місцезростань (гори Підлиська і Жулицька [21]) зростає на обмеженій площі (до 100 м2) в першому, де на західних схилах з малопотужними дерново-карбонатними грунтами популяція виду приурочена до Pinetum inuloso (ensifoliae)-caricosum (humilis). У трав’яному покриві (пр. вкриття 70%), крім панівних видів, поширені: Teucrium chamaedrys, T. montanum, Ranunculus polyanthemos, Prunella grandiflora, Daphne cneorum, Peucedanum cervaria, Anthericum ramosum, Chamaecytisus albus, C. ruthenicus, Galium exoletum, G. campanulatum, Gypsophilla fastigiata, G. verum, Thesium linophyllon, Centaurea stricta, C. scabiosa, C. pannonica, Campanula sibirica, Pulsatilla grandis, P. latifolia, Linum flavum, Adonis vernalis, Thalictrum minus, T. bauhinii, Leucanthemum vulgare, Asperula cynanchica, Carlina onopordifolia, Melampyrum cristatum, Pimpinella saxifraga, Carex flacca, C. michelii, Euphorbia cyparissias, E. angulata, Cruciata glabra, Lembotropis nigricans, Filipendula vulgaris, Pyrethrum corymbosum, Salvia pratensis, S. verticillata, Briza media, Helictotrichon pubescens, Plantago lanceolata, E. sequieriana, Poa angustifolia, Scabiosa ochroleuca, Aster amellus, Festuca valesiaca, O. militaris, Dactylis glomerata, Astragalus onobrychis, Lotus arvensis, Onobrychis arenaria, Arrhenatherum elatius, Gentianella amarella, Cirsium pannonicum, Origanum vulgare, Jurinea calcarea, Allium montanum, S. Dumetorum. Cеред травостою: Prunus stepposa, Crataegus praearmata, Rosa spinosissima, Viburnum opulus та ін. Популяція розташована над стежкою, тому рослини посилено знищуються: в 2000 р. виявлено лише 1 генеративну особину, в 2001 р. їх було 7, в 2002 р. – 3 і 27 (!!!) викопано з підземними органами), в 2003 р. – 5. Очевидно, популяція зазнає регулярного (з перервами в 2-3 роки) негативного впливу з боку “любителів природи”, що і робить неможливим процвітання цього релікта в даному урочищі. Віргінільні особини у складі ценопопуляції трапляються нечасто. Відсоток зав’язування 50-80% (помітно вищий, ніж в O. militaris, з яким вони сумісно зростають і утворюють гібридогенні форми).