Зміст

Родина Orchidaceae 4 (Malaxis)



Gymnadenia conopseaGymnadenia conopseaGymnadenia conopseaGymnadenia conopseaGymnadenia conopsea

Gymnadenia conopsea (L.) R. Br., євразійський вид, чисельність якого скорочується. На Україні поширений в Карпатах, Розточчі-Опіллі, Лісостепу, Гр. Криму, на Поліссі. У регіоні відомі три місцезростання: гора Сторожиха (660 генеративних особин, 2001 р.), гора Підлиська (500), лучно-степові схили на південь від с. Кругів (300). Приурочені до північних схилів (поодинокі особини трапляються й на південних), де зростають в Brachypodietum anthericoso-caricosum (flaccae), Caricetum (humilis) inulosum (ensifoliae), C.(h.) brachypodiosum (pinnati). Травостій дво-триярусний, густий (пр. вкриття 80-100%); у верхньому під’ярусі з домішкою: Poa angustifolia, Festuca pratensis, Elytrigia intermedia, Helictotrichon pubescens, Briza media, Peucedanum cervaria, Geranium sanquineum, Anthyllis schiwereckii, Onobrychis arenaria, Rhinanthus serotinus, Pteridium aquilinum, Pimpinella saxifraga, Origanum vulgare, Centaurea scabiosa, C. pannonica, C. stricta, Campanula persicifolia, Carlina biebersteinii, Knautia arvensis, Dianthus polonicus, в середньому – Galium exoletum, Chamaecytisus albus, C. ruthenicus, Lembotropis nigricans, Thesium linophyllon, Bupleurum falcatum, Inula salicina, I. ensifolia, Campanula sibirica, Aster amellus, Galium campanulatum, G. verum, Medicago falcata, Coronilla varia, а також Linum flavum, Orchis militaris, Cypripedium calceolus; в нижньому панують: Teucrium chamaedrys, Prunella grandiflora, Cruciata glabra, домішка – Asperula cynancyica, Carex michelii, Polygala comosa, Platanthera chlorantha, Listera ovata, Malaxis monophyllos, Daphne cneorum. У наземному покриві (5-10%) Rhytidiadelphus triquetrus. На 1 кв.м зростає 1-20 генеративних особин; якщо врахувати, що на 1 генеративну (гора Сторожиха) приходиться в середньому 2 віргінільних, то загальна кількість рослин в популяціях становить 1,5-2 тисячі. Спостерігається тенденція до розширення (відновлення) ареалу за рахунок експансії прилеглих перелогів. Відсоток запилення і зав’язування – 90-95%. Зрідка трапляються екземпляри з білою оцвітиною. 

У верхній частині північно-західного схилу Обертасової гори, у вторинному Cariceta flaccae, на протязі 5 років зростає лише 1 клон G. conopsea з 2-4 генеративними пагонами.

Listera ovata (L.) R. Br., європейсько-південносибірський вид, чисельність якого cкорочується.

Поширення в Україні: часто в Карпатах, Розточчі-Опіллі, Лісостепу, на Поліссі, у Гр. Криму, зрідка - у пн. Степу.

Поширення у регіоні, екологічна та ценотична приуроченість: спорадично.

Вид широкої екологічної амплітуди, найбільш характерний для вологих та сирих типів місцезростань в заплавах річок, у верхів’ях – по днищах балок, ярів та прилеглих схилах, а також на південних схилах пасм вздовж потічків та заболочених шлейфів, рідше зустрічається у свіжих лісових та лучних екотопах.
Acereto-Fraxineto-Alneta – ур-ща Громадський ліс (одна з найбільших популяцій), Бір, Довжок, Монастир …; Acereto-Fraxineta – ур-ща Річки, Рипин, Дерев’янки, Громадський ліс…; Acereto-Fraxineto-Fagetа hederosa – Восьмаші, Лиса гора, Сторожиха-Висока; Carpineto- Fageto-Acereto-Querceta – долина р. В’ятина та ін.; Pinetum сaricoso (humilis)-brachypodiosum (pinnati) – Сторожиха (переважно, віргінільні особини). В долині р. Бужок трапляється у вербняках, в Колтівській улоговині – у Caricetum (paniculatae) phragmitosum, поодиноко – в ур. Підгір’я у Сariceta acutae і Cariceta flaccae.

Флористична класифікація

Querco-Fagetea, Fagetalia sylvaticae, Cephalanthero-Fagion, Euonymo verrucosae-Fagetum; Asperulo-Fagion, Stellario holosteae-Fagetum violetosum (рідко); Carpinion betuli, Tilio-Carpinetum corydaletosum; Tilio-Acerion, Anthrisco nitidi-Aceretum pseudoplatani (30%); Alnion incanae (14%).

Salicetea purpureae, Salicetalia purpureae, Saicion albae, Salicetum fragilis.

Erico-Pinetea, Erico-Pinetalia, Pulsatillo-Pinion, Carici humilis-Pinetum.

Забезпечення охороною: частина популяцій охороняється в НПП «Північне Поділля» ­– долина р. В’ятина, урочища Сторожиха, Річки, Довжок і деякі інші.

 Malaxis monophyllosекотоп Malaxis monophyllosсуцвіття Malaxis monophyllosMalaxis monophyllos

Malaxis monophyllos (L.) Sw., голарктичний (пребореальний) вид на південній межі ареалу. В Україні поширений у Карпатах, Лісостепу, на Поліссі. На Верхобужжі трапляється дуже рідко. На горі Сторожиха популяція нараховує близько 70 генеративних особин, які розсіяно або невеликими групами зростають на північному схилі урочища (на площі 0,3 га), з дерново-карбонатними грунтами в Pinetum caricoso (humilis)-brachypodiosum (pinnati) із співпануванням Arrhenatherum elatius, Anthericum ramosum, Carex flacca, Teucrium chamaedryys, Galium exoletum, Geranium sanguineum і ін. Травостій (пр. вкриття 90-100%) добре збережений, не викошується і не випасається, тут зростають Chamaecytisus albus, Gymnadenia conopsea, Orchis militaris, Cypripedium calceolus, Platanthera chlorantha, Listera ovata, Daphne cneorum. Особини виду тяжіють до ділянок з дещо розрідженим і низьким травостоєм у затінених й більш зволожених місцях навколо сосен, що розкидані по схилу або ростуть невеликими групами. Процент зав’язування плодів знаходиться в межах 35-70%.

 Neottia nidus-aviseкотоп Neottia nidus-avisNeottia nidus-avisNeottia nidus-avisNeottia nidus-avis

Neottia nidus-avis (L.) Rich., європейський неморальний вид, чисельність якого скорочується. У регіоні зустрічається спорадично, часто; в межах окремих місцезростань трапляється поодиноко або невеликими групами (2-10 особин), зрідка, на невеликих ділянках утворює значні скупчення. Приурочений до тінистих (0,9-1) деревостанів з дуже розрідженим трав’яним покривом і товстим шаром листового опаду на свіжих сіроземах. Тяжіє до нижніх частин схилів західних, південних і північних експозицій у Fagetum hederosum, F. aegopodiosum, F. maianthemosum, Acereto-Fraxineto-F. staphyleosum, A.-F.-F. convallariosum, F. asarosum. Чисельні популяції N. nidus-avis на горах Сторожиха, Висока, Обертасова, Жулицька, Білоха, Синьоха, Глодова, Лиса, Свята, Колтівська, Кальварія, Восьмаші, Рипинська, Городисько, в ур-щах Громадський ліс, Річки, де зростає 50-100 (-150) гнеративних особин, менші – в ур-щах Хомець, Гута, Щолоп, Пліснeсько, Гаварецька гора, Монастир, Дзвінець, Кобцево, в долинах р. В’ятина, Опацькій та ін.