Зміст

Родина Huperziaceae



Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mert., реліктовий вид на південно-східній межі голарктичної частини диз’юнктивного ареалу.

Поширення в Україні: часто в Карпатах, спорадично – Розточчі-Опіллі, зрідка – на Поліссі.

Поширення у регіоні: спорадично по всій території.

Екологічна та ценотична приуроченість: в горбогірному ярусі – переважно, північні схили ярів і балок; на ділянках з пересіченим рельєфом і близькими підґрунтовими водами, що виходять на денну поверхню (ур. Хомець та ін.) – південні схили; часто – вздовж потоків, із свіжими та вологими неглибокими сіроземами. Зустрічається в поліському ландшафтному ярусі на переході від борової до заплавної терас, зрідка – на останній (вільшини). Трапляється на ділянках стиглих і непорушених (погано переносить навіть вибіркові рубки, а також суцільні – на прилеглих площах) кислуватих бучин, дібров, зрідка – яворових ясенників та бореальних вільшин.

Найбільший локалітет - в долині р. Бужок: 4 популяційні групи, нараховується до 350 особин (yр-ща Монастр (180), Гутище (70), Пліснeсько (40), на схилах ярів та широких і пологих яружних пониженнях вздовж потоків у Fagetum oxolidoso-maianthemosum, F. oxalidoso-hederosum, F. caricosum (pilosae), F. c. (p.)-hederosum та ін.; yр. Хомець (48), в Carpineto-Fageto-Pinetum oxolidoso-maianthemosum, P.-Fagetum oxolidoso-maianthemosum, P.-F. galeobdolosum).

У верхів’ях р. В’ятина, на корінному схилі яру з Leucojum vernum, у Fagetum sparsiherbosum, компактна група з 55 особин разом з Phegopteris connectilis; в ур. Рипин (33) у C.-F. oxolidoso-maianthemosum, C.-Querceto-F. caricoso (pilosae)-hederosum, F. oxalidoso-hederosum…; в ур. Кобцево (14) у F. oxolidoso-maianthemosum; в ур. Довжок (12) в Alnetum thelypteridosum (група на мікропідвищенні), P.-C.-Quercetum sparsiherbosum; у верхів’ї р. Луг (12), в Колтівській (10) і Опацькій (4) долинах – схили ярів над потоками, в Річках (5), крім того, - у Acereto-Fraxineto-Fagetum maianthemosum; на південному схилі Рипинської гори (4), в яру над потоком, F. oxalidoso-hederosum з Aposeris foetida; на Святій горі (2) - у P.-C.-F.-Quercetum maianthemosum. Поодинокі особини H. selago трапляються в ур. Руда, околицях с. Теребежі та ін. в аналогічних еколого-ценотичних умовах.

Всього у регіоні зростало (2005 р.) не менше 500 особин. Цікаво, що найбільші (очевидно, найстарші), з діаметром клону до 1 метра, приурочені до поліського ландшафтного ярусу.

Флористична класифікація: 
Querco-Fagetea, Fagetalia sylvaticae, Asperulo-Fagion, Stellario holosteae-Fagetum. Carpinion betuli, Tilio-Carpinetum, subass. calamagrostietosum, subass. typicum. Tilio-Acerion, Anthrisco nitidi-Aceretum pseudoplatani.
Alnetea glutinosae, Alnetalia glutinosae, Alnion glutinosae, Ribeso nigri-Alnetum, subass. comaretosum, subass. typicum.

Cупутні види-раритети: Gymnocarpium dryopteris, Phegopteris connectilis, Polystichum aculeatum, P. braunii, Polypodium vulgare, Dryopteris affinis, D. expansa, Aruncus vulgaris, Hieracium scabiosum, Picea abies та ін.

Забезпечення охороною: дуже незначна частина верхобузької популяції перебуває під охороною в НПП «Північне Поділля»

Huperzia selago  Huperzia selago