Зміст
- ВСТУП
- ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ ВЕРХОБУЗЬКОГО ПАСМА
-
РОСЛИННІСТЬ ВЕРХОБУЗЬКОГО ГОРБОГІРНОГО ПАСМА
-
ЛІСОВА РОСЛИННІСТЬ
- Forest vegetation, Braun-Blanquet method
- Формація FAGETA SYLVATICAE
- Формація FRAXINETA EXCELSIORIS
- Формація ACERETA PSEUDOPLATANI
-
Формація QUERCETA ROBORIS
- CARPINETO-QUERCETA – чисті грабові діброви
- CARPINETO-ACERETO-TILIETO-QUERCETA – грабово-кленово-липові діброви
- FAGETO-ACERETO-TILIETO-PICEETO-QUERCETA – буково-кленово-ялинові діброви
- PINETО-CARPINETO-QUERCETA – грабові судіброви
- PINETO-BETULETO (PUBESCENTIS)-QUERCETA – пухнастоберезові судіброви
- PINETO-QUERCETA SWIDOSA – термофільні грабові судіброви
- FAGETO-QUERCETA (PETRAEA) – буково-скельнодубові ліси
-
Формація ALNETA GLUTINOSAE
- ALNETA (PURA) GLUTINOSAE – чисті вільшини
- ACERETO-FRAXINETO-ALNETA – яворово-ясенові вільшини
- CARPINETO-FAGETO-ALNETA – грабово-букові вільшини
- PICEETO-ALNETA – ялинові вільшини
- SALICETO (FRAGILIS) - ALNETA – ламковербові вільшини
- PINETO-BETULETO (PUBESCENTIS)-ALNETA – сосново-пухнастоберезові вільшини
- Формація EQUISETETA TELMATEIAE
- Формація PETASITETA HYBRIDI
- Формація PINETA SILVESTRIS
- Формація BETULETA PUBESCENTIS
- Формація BETULETA PENDULAE
-
ЛУЧНА ТА ЛУЧНО-СТЕПОВА РОСЛИННІСТЬ
- Формація PRUNETA STEPPOSAE
- Формація SESLERIETA HEUFLERIANAE
- Формація STIPETA PENNATAE
- Формація CARICETA HUMILIS
- Формація CARICETA MONTANAE
- Формація BRACHYPODIETA PINNATI
- Формація CARICETA FLACCAE
- Формація POETA ANGUSTIFOLIAE
- Формація FESTUCETA VALESIACAE
- Формація ARRHENATHERETA ELATII
- Формація FESTUCETA RUBRAE
- Формація TRISETETA FLAVESCENTIS
- Формація AGROSTIDETA TENUIS
- Формація HELICTOTRICHONETA PUBESCENTIS
- Формація ANTHOXANTHETA ODORATI
- Формація FESTUCETA ORIENTALIS
- Формація NARDETA STRICTAE
- Формація DESCHAMPSIETA CAESPITOSAE
- Формація ALOPECURETA PRATENSIS
- Формація CARICETA ACUTIFORMIS
-
БОЛОТНА І ВОДНА РОСЛИННІСТЬ
- Формація CARICETA ACUTAE
- Формація MOLINIETA CAERULEAE
- Формація CLADIETA MARISCI
- Формація SCHOENETO (FERRUGINEI)-HYPNETA
- Формація CARICETA DAVALLIANAE
- Формація CARICETA HOSTIANAE
- Формація CARICETA PANICULATAE
- Формація CARICETA VESICARIAE
- Формація CARICETA APPROPINQUATAE
- Формація CALAMAGROSTIDETA NEGLECTAE
- Формація SCHOENOPLECTETA TABERNAEMONTANI
- Формація CARICETA ELATAE
- Формація EQUISETETA PALUSTRIS
- Формація COMARETA PALUSTRIS
- Формація NUPHARETA LUTEAE
-
ЛІСОВА РОСЛИННІСТЬ
-
РАРИТЕТИ ФЛОРИ ВЕРХОБУЗЬКОГО ПАСМА
- Родина Huperziaceae
- Родина Lycopodiaceae
- Родина Equisetaceae
- Родина Athyriaceae
- Родина Dryopteridaceae (Dryopteris)
- Родина Dryopteridaceae (Polystichum)
- Родина Thelypteridaceae
- Родина Polypodiaceae
- Родина Pinaceae
- Родина Cupressaceae
- Родина Nymphaeaceae
- Родина Ranunculaceae (Aconitum)
- Родина Ranunculaceae
- Родина Berberidaceae
- Родина Caryophyllaceae
- Родина Plumbaginaceae
- Родина Fagaceae
- Родина Betulaceae
- Родина Clusiaceae
- Родина Pyrolaceae
- Родина Pyrolaceae 2
- Родина Primulaceae
- Родина Salicaceae
- Родина Brassicaceae
- Родина Euphorbiaceae
- Родина Thymelaeaceae
- Родина Crassulaceae
- Родина Grossulariaceae
- Родина Rhamnaceae
- Родина Rosaceae
- Родина Rosaceae (Rubus)
- Родина Fabaceae (Сoronilla coronata)
- Родина Fabaceae (Trifolium)
- Родина Fabaceae (Chamaecytisus)
- Родина Fabaceae (Lathyrus laevigatus)
- Родина Staphyleaceae
- Родина Onagraceae
- Родина Polygalaceae
- Родина Linaceae
- Родина Geraniaceae
- Родина Araliaceae
- Родина Apiaceae
- Родина Caprifoliaceae
- Родина Valerianaceae
- Родина Dipsacaceae
- Родина Rubiaceae
- Родина Boraginaceae
- Родина Gentianaceae 1
- Родина Gentianaceae 2
- Родина Apocynaceae
- Родина Solanaceae
- Родина Scrophulariaceae
- Родина Lentibulariaceae
- Родина Orobanchaceae
- Родина Lamiaceae
- Родина Campanulaceae
- Родина Asteraceae 1
- Родина Asteraceae 2
- Родина Asteraceae (Carlina)
- Родина Asteraceae (Petasites)
- Родина Iridaceae
- Родина Liliaceae
- Родина Alliaceae
- Родина Amaryllidaceae
- Родина Amaryllidaceae (Leucojum)
- Родина Asparagaceae
- Родина Orchidaceae 1 (Сephalanthera)
- Родина Orchidaceae 2 (Dactylorhiza)
- Родина Orchidaceae 3 (Epipactis)
- Родина Orchidaceae 4 (Malaxis)
- Родина Orchidaceae 5 (Orchis)
- Родина Orchidaceae 6 (Platanthera)
- Родина Orchidaceae 7 (Goodyera)
- Родина Cuperaceae
- Родина Cuperaceae (Carex juncella)
- Родина Poaceae
- Родина Poaceae (Festuca)
- Родина Poaceae (Sesleria)
- Родина Araceae
- Додаток
-
МІСЦЕЗРОСТАННЯ РІДКІСНИХ ВИДІВ ТА УГРУПОВАНЬ
- Урочище Хомець
- Урочище Широка долина
- Урочища Гутище, Монастир, Пліснeсько
- Урочища Рипинська гора, Гаварецька гора, Рипин
- Урочища Щолоп, Громадський ліс, Підгір’я
- Урочище Річки
- Гора Синьоха
- Урочище Темна долина
- Урочище Бір
- Урочища Пісок, Бригантина, Калинка, Харчишино
- Урочище Довжок
- Урочище Руда
- Урочище Лиса гора
- Опацька долина
- Долина р. В’ятина
- Верхів’я р. Луг
- Гора Кальварія
- урочище Дерев’янки
- Колтівська гора
- Урочище Восьмаші
- Обертасова гора
- Урочище Бзова
- Урочище Кобцево
- Урочище Городисько
- Урочище Помірки
- Урочище Діброва
- Гори Сторожиха, Висока, Жулицька
- Гора Свята
- Підлиська гора
- Гора Макітра
- Гора Білоха
- ЛІТЕРАТУРA
Родина Cuperaceae
Carex otrubae Podp., середньоазійсько-субсередземноморсько-європейський вид на західній межі диз'юнктивного ареалу. На Україні поширений зрідка у Закарпатті і Розточчі-Опіллі, більш-менш звичайно – у Лісостепу, Степу, Криму.
На Верхобужжі трапляється зрідка. Невелике оселище на південному схилі пасма (ур. Підгір’я), де поодинокі особини зростають вздовж потоку і навколо джерела серед чагарниково-трав'янистих угруповань з пануванням Trisetum flavescens, Arrhenatherum elatius, Agrostis tenuis, Festuca rubra, Carex flacca. В аналогічних еколого-ценотичних умовах поодинокі особини C. otrubae зустрічаються на Рипинській горі.
Екотопи мікрорефугіального характеру: лише тут регіональні популяції Orchis morio, а також іншi раритетнi види (Trifolium pannonicum, Pulmonaria mollis...).
Carex davalliana Smith., центральноєвропейський неморально-монтанний, болотний вид на східній межі ареалу. В Україні поширений (рідко) у Карпатах, Розточчі-Опіллі, на Мл. і Зх. Поліссі, Волинській височині. На Верхобужжі приурочений до евтрофних карбонатних боліт долини р. Зх. Буг і її приток, де утворює самостійну формацію або, як більш-менш значна домішка, входить до складу ценозів – Schoeneta ferruginei, Cladieta marisci, Cariceta hostianae. Найбільша популяція C. davalliana знаходиться на болотах Колтівської улоговини, а невеликі її фрагменти трапляються в околицях сіл Колтів, Руда-Колтівська і Бір, невеликі групи та поодинокі купини – в околицях сіл Сасів, Грабово, Побіч (в останньому оселищі трапляється на невеличкій ділянці схилового болота, по периферії угруповання Cariceta acutae, разом з: C. hostiana, C. flacca, Primula elatior, Dactylorhiza majalis й ін.).
Carex flacca Schreb., центральноєвропейський, монтанно-субальпійський вид на східній, острівній межі ареалу. В Україні поширений у Карпатах, Розточчі-Опіллі, Зх. Лісостепу та Гр. Криму, на Зх. Поліссі. У регіоні зустрічається часто; в корінних і похідних лучно-степових і остепнено-лучних ценозах на південних і північних схилах складає більш-менш значну домішку та співдомінує в Cariceta humilis, Poeta angustifoliae і Brachypodieta pinnati, місцями на значних площах панує у травостої (часто на вапнякових відслоненнях і перелогах) і утворює самостійну формацію (Восьмаші, Кальварія та ін.). Розсіяно зростає по периферії болотних фітоценозів Cariceta davallianae, C. hostianae, Schoeneta feruginei, C. acutiformis та інших.
Формація Cariceta flaccae, угруповання якої значно поширені у регіоні, ймовірно, не є похідною (вторинною) від антропогенно-змінених Pinetum caricosum (humilis), як це часто ми спостерігаємо на перелогах у нижній частині схилів, де у травостої значна участь C. humilis. В місцях, які не зазнавали антропогенного тиску, тобто не терасувались, не розорювались і не зазнавали пасторального впливу, C. humilis повністю відсутня (примітно, що в ур. Кальварія є невелика ділянка угруповання цієї формації, яка займає найвищу, найбільш посушливу частину схилу, і де не спостерігається тенденції до її розширення). Зростання тут значної кількості більш мезофітних та евритопних видів, місцями – типових мезогігрофітів (Molinia caerulea і Trollius europaeus), приуроченість до неї переважної більшості популяцій Gentianella amarella (монтанно-субальпійського виду більш мезофітного характеру) і Juniperus communis (лісовий вид), – все це свідчить про дещо більш мезофітний характер екотопів під Cariceta flaccae у порівнянні з C. humilis, де з деревних видів постійно зустрічається Pinus silvestris, рідше Betula pendula. Грунтові води на цих схилах залягають дещо ближче до поверхні, що і зумовлює зростання у її складі багатьох ксеромезофітів, у т. ч., реліктових (зрештою, як і самої Carex flacca, що має у регіоні східну, острівну межу ареалу і враховуючи генезисний статус, – центральноєвропейський монтанний вид, – її можна вважати міжльодовиковим реліктом, що з Волино-Поділля поширився на територію Зх. Полісся), чому особливо сприяє вапнякова природа субстрату. Корінний характер формації також підтверджується і приуроченістю до неї дуже рідкісного для регіону, західноєвропейського монтанного виду Orchis morio, поруч з яким на схилі трапляється невелика ділянка північноподільського схилового болота. Не виключено, що частина місцезростань є антропогеннозмінені ділянки сухих термофільних дібров.
Carex hostiana DC., центральноєвропейський неморально-монтанний, лучно-болотний, реліктовий вид, який перебуває на Пн.-Зх. Поділлі в острівних місцезростаннях на східній межі поширення. В Україні нечасто трапляється у Розточчі-Опіллі, на заході Полісся й Лісостепу. На Верхобужжі зустрічається спорадично, разом із С. davalliana, S. ferrugineus і іншими видами із флороценокомплексу середньоєвропейських карбонатних боліт у сумісних місцезростаннях, де складає значну домішку або співдомінує у травостої, утворюючи раритетні для регіону синтаксони (див. далі). В ур. Підгір’я зростає на схиловій заболоченій ділянці разом з C. davalliana...
Carex humilis Leyss., центральносхідноєвропейсько-номадійський, лучно-степовий, кальцепетрофітний, реліктовий (перигляціальний) вид на північно-західній межі поширення. В Україні зростає у Лісостепу, Пн.-Сх. Степу, Гр. Криму, рідше у Розточчі-Опіллі, Прикарпатті, на Пд. Поліссі. На Верхобужжі зустрічається нерідко; приурочений до більш-менш крутих інсольованих схилів гір-останців Підподілля із свіжими й сухими дерново-карбонатними грунтами, де є домінантом-едифікатором у розріджених сосняках та на лучно-степових ділянках. Формує раритетні для України угруповання, у яких поширена ціла низка реліктів і примежовоареальних видів. Як домішка входить до Brachypodieta pinnati. Поширений на горах Підлиська, Макітра, Жулицька, Сторожиха, Свята, Висока, Городисько, Восьмаші, Кальварія, Жбир, Манич...
Carex paniculata L., центральноєвропейський монтанно-субальпійський, реліктовий вид, що перебуває у регіоні в ізольованих локалітетах на східній межі ареалу. В Україні поширений у Карпатах, зрідка – у Розточчі-Опіллі, Лісостепу, на Поліссі. У районі дослідження трапляється спорадично. Зростає вздовж потоків й навколо джерел в місцях з близьким заляганням карбонатних порід, на невеликих ділянках (до 900 кв.м) панує у травостої, утворюючи раритетні для регіону угруповання одноіменної формації в долинах річок Зх. Буг і Бужок. Найбільш чисельні популяції виду в Колтівській улоговині, в ур-щах Хомець, Довжок, Бір і Помірки, невеликі – в ур-щах Громадський ліс, Бір, Монастир, Пліснeсько. Характерний вид північноподільських присхилових боліт.
Carex pilulifera L., західноєвропейський бореально-монтанний, ацидофільний вид на східній, острівній межі ареалу. На Україні спорадично поширений у Карпатах, зрідка трапляється на Розточчі, Вол., Жит. і Мал. Поліссі.
На Верхобузькому пасмі спорадично зустрічається на боровій та перехідній до заплавної терасах р. Зх. Буг та її приток у Pineto-Fageto-Quercetum myrtillosum, Betuleto-Quercetum molinioso-myrtillosum (ур-ща Бір, Бригантина-Руда, Липа), рідше – Pineto-Fagetum myrtilloso-maianthemosum (ур-ща Бір, Бригантина-Руда, Липа, Восьмаші), зрідка – на заплавній терасі в Deschampsieto-Nardetum festucosum (rubrae) (ліва притока р. Зх. Буг, межа урочищ Бригантина, Липа і Калинка).
У більшості лісових екосистем зростає поодиноко або невеликими групами, іноді (поруби, молодий деревостан на крутому схилі в ур. Бір, вологі молінієво-чорнична дубина та щучниково-біловусова лука) – чисельними групами, сягаючи на невеликих ділянках 3-5% пр. вкриття травостою.
Флористична класифікація:
Quercetea robori-petraeae, Quercetalia roboris, Quercion robori-petraeae, Calamagrostio-Quercetum, Molinio-Quercetum.Querco-Fagetea, Fagetalia sylvaticae, Luzulo-Fagion, Deschampsio-Fagetum;
зрідка - Carpinion betuli, Tilio-Carpinetum calamagrostietosum.
Vaccinio-Piceetea, Piceetalia abietis, Dicrano-Pinion, Leucobryo-Pinetum.
Calluno-Ulicetea, Nardetalia, Violion caninae, Calluno-Nardetum strictae.
Carex pseudocyperus L., палеобореальний болотний вид на південній межі поширення. В Україні зростає на Поліссі, в Пн. Лісостепу. На Верхобужжі зустрічається зрідка. Чисельна популяція в ценозах Schoenoplecteta tabernaemontani ур. Помірки, в заплаві лівої притоки р. Зх. Буг, де він з пр. вкриттям 10-30% на невеликій площі виступає у ролі співдомінанта травостою.
Cladium mariscus (L.) Pohl subsp. mariscus, західноєвропейський болотний підвид на східній, острівній межі ареалу, третинний релікт. В Україні трапляється зрідка на Зх. та Мл. Поліссі, Гологоро-Кременецькому пасмі, Опіллі, у глибоко врізаних в карбонатні породи річкових долинах, на заплавних евтрофних, трав’яно-мохових болотах.
Верхобузький локалітет розташований у заплаві р. Зх. Буг (Колтівська улоговина), де особини виду на площі до 1 га панують у травостої, утворюючи одноіменну формацію.
Schoenoplectus tabernaemontani (Gmel.) Palla., номадійський, лучно-болотний, прибережноводний вид, який знаходиться на Пн.-Зх. Поділлі в острівних місцезростаннях на західній межі поширення. В Україні часто зустрічається у Лісостепу та Степу, зрідка – на півдні Лв. Полісся. На Верхобузькому пасмі трапляється зрідка. В ур. Помірки (витоки лівої притоки р. Зх. Буг, околиці с. Сасів) на джерельному болотному масиві у найбільш обводнених місцях (завдяки потужному підпору підземних вод, вода стоїть на поверхні у найбільш посушливі і спекотні роки), які найменше потерпають від осушувальної меліорації зосереджена велика популяція: на площі близько 500 кв.м S. tabernaemontani домінує у травостої й формує ряд раритетних для регіону угруповань. Грунти – торфово-болотні, підстелені давньоалювіально-делювіальними вапняковими відкладами. Поруч зростає Carex paniculata! Невеликі групи генеративних особин трапляються в околицях cіл Колтів і Руда-Колтівська у ценозах з пануванням С. paniculata, С. acuta, Molinia caerulea, Lysimachia vulgaris та ін.
Schoenus ferrugineus L., центральноєвропейський монтанний вид на східній, острівній межі поширення. В Україні нечасто зустрічається у Розточчі-Опіллі, на Малому Поліссі та Волинській височині. На Верхобужжі трапляється рідко. Найбільше місцезростання з участю виду, де він домінує і співпанує у травостої, утворюючи раритетні для України угруповання одноіменної формації, а також складає значну домішку також в реліктових: Cladieta marisci, Сariceta davallianae, C. hostianae та ін., знаходиться у верхів’ї р. Зх. Буг (Колтівська улоговина), де займає площу в декілька гектарів. Ділянка угруповання з домінуванням S. ferrugineus є в околицях с. Колтів, а поодинокі особини виду трапляються в Molinieto-Cariceta (davallianae) на заплавному болотному масиві (Бір). Місцезростання на південь від с. Сасів (Жижин та ін., 1987), очевидно, знищене.