Зміст

PINETO-BETULETO (PUBESCENTIS)-QUERCETA – пухнастоберезові судіброви



Субформація PINETO-BETULETO (PUBESCENTIS)-QUERCETA – пухнастоберезові судіброви 

Рідкісні для Пн.-Зх. Поділля, реліктові бореальні угруповання, в острівних локалітетех на південній межі ареалу. Поширені в долині р. Зх. Буг та її приток на межі вільшняків і буково-дубових суборів (часто – вузькою смугою).

Грунти – вологі та сирі дерново-підзолисті супіщані і торф’янисто-глейові, підстелені водно-льодовиковими відкладами з вмістом карбонатного субстрату, в багатих, вільхових (нітрофільних) варіантах, – змішані суглинисті, гумусовані (ур-ща Довжок, Дубина, Бір…). Фітоценози знаходяться в зоні дії осушувальної системи, зазнають істотної трансформації їх структури та видового складу.

Відмінності у структурі деревостану фітоценозів різних місцезростань – в наявності Fagus sylvatica. В цілому флористичний склад угруповань постійний і одноманітний, як і присутність ряду характерних для групи видів.

Відзначаються пониженим бонітетом більшості деревних порід (звичайно, крім берези, частково – вільхи) та розрідженим змішаним деревостаном.  

Piceeto-Pineto-Betuleto (pubescentis)-Quercetum myrtillosum – ялиново-пухнастоберезова судіброва чорнична, P.-P.-B.(p.)-Q. myrtilloso-moliniosum – ялиново-пухнастоберезова судіброва чорнично-молінієва, Fageto-P.-B.(p.)-Q. myrtillosom – буково-пухнастоберезова судіброва чорнична, F.-P.-B.(p.)-Q. m. -moliniosum – буково-пухнастоберезова судіброва чорнично-молінієва, F.-P.-B.(p.)-Q. ruboso-molinioso-pteridosum – буково-пухнастоберезова судіброва ожиново-молінієво-орлякова, деревостан (0,4-0,7) 2-3-ярусний, різновіковий; співпанують Pinus sylvestris, Quercus robur, Betula pubescens, B. pendula, іноді – Alnus glutinosa, Picea abies, Fagus sylvatica, незначна домішка: Carpinus betulus, Populus tremula, зрідка – Q. borealis. У підліску (5-10%) переважають: Frangula alnus, Sorbus aucuparia, Rubus hirtus, R. idaeus, R. nessensis, R. plicatus, Sambucus racemosa, Salix caprea, рідше: Corylus avellana, Padus racemosa, Malus sylvestris, зрідка – S. aurita L., S. cinerea L., P. serotina, R. caesius, Euonymus verrucosa та E. europaea; в підрості (5-10%) переважають: береза повисла, дуб звичайний, бук, ялина, спорадично – береза пухнаста, сосна, граб, осика, дуб північний, вільха. Основу трав’яно-чагарничкового ярусу (70-80%) складають Vaccinium myrtillus, Molinia caerulea, Maіanthemum bifolium, Pteridium aquilinum, Convallaria majalis, Dryopteris carthusiana, Trientalis europaeа, Stellaria holostea, V. vitis-idaea, Оxalis acetosella, менше поширені – Galeopsis pubescens, Festuca rubra L., Deschampsia flexuosa, D. dilatata, Luzula pilosa, F. ovina, Potentilla erecta, Veronica officinalis, V. chamaedrys, Calluna vulgaris, Calamagrostis arundinacea, Athyrium filix-femina, Lysimachia vulgaris, Agrostis capillaris, Holcus mollis, D. caespitosa, Carex leporinа L., C. nigra (L.) Reichard., зрідка: Solidago virgaurea, Hieracium lachenalii, Nardus stricta, Anthoxanthum odoratum, D. cristata, Lycopodium annotinum, L. clavatum, Juncus effusus, Equisetum hyemale, Hypericum perforatum, Moehringia trinervia, D. filix-mas, Sieglingia decumbens (L.) Bernh. Наземний покрив (10-60%) утворений: Polytrichum commune, Pleurozium schreberi, Dicranum polysetum, P. juniperinum, P. formosum, Hylocomium splendens, Ptilium crista-сastrensis, Atrichum undulatum, Sphagnum palustre, S. girgensohnii Russow, Climacium dendroides… На порушених ділянках, галявинах, у «вікнах»: Fragaria vesca, Viola canina L., V. chamaedrys, Chamerion angustifolium (L.) Holub та ін. 

Piceeto-Pineto-Betuleto (pubescentis)-Quercetum ruboso-dryopteridosum ялиново-пухнастоберезова судіброва ожиново-папоротева, деревостан (0,6-0,9) різновіковий, триярусний; у 1-у ярусі – Pinus sylvestris, в 2-у –панує Quercus robur, домішка: Betula pendula, B. pubescens, Alnus glutinosa, Picea abies, Populus tremula, в 3-у – Carpinus betulus, P. abies, A. glutinosa, зрідка – Malus sylvestris та Асer pseudoplatanus.  У підліску (5-25%): Frangula alnus, Sorbus aucuparia, Rubus idaeus, R. plicatus, R. nessensis, спорадично: Corylus avellana, Sambucus racemosa, Padus racemosa, трапляються – Euonymus verrucosa, Euonymus europaea; R. hirtus (10-50%); в підрості –граб, ялина, дуб звичайний, осика, береза, зрідка – вільха, черешня, клен гостролистий, дуб північний, дуже рідко – бук та ін. У трав’яно-чагарничковому ярусі (10-30 %) переважають: Dryopteris carthusiana, D. dilatata, Pteridium aquilinum, Мaіanthemum bifolium, Оxalis acetosella, місцями – Stellaria holostea, Convallaria majalis, Vaccinium myrtillus, Trientalis europaea, Lysimachia vulgaris, Athyrium filix-femina, Galeopsis pubescens, Luzula pilosa, менше: Carex digitata, C. leporina, Veronica officinalis, D. expansa, зрідка: Geranium robertianum, D. filix-mas, Milium effusum, Galeobdolon luteum, Urtica dioica, Viola (? riviniana), Moehringia trinervia, Geum rivale, Hieracium lachenalii, Lycopodium annotinum, L. clavatum, Equisetum hyemale, E. pratense. У наземному покриві (1-5%) поширені – Polytrichum formosum, Atrichum undulatum, трапляються: Pleurozium schreberi, Mnium punctatum, Dicranum polysetum, P. commune, P. juniperinum та ін.