Зміст

PINETA (PURA) SІLVESTRIS – соснові бори



Завдяки кліматичним та палеогеографічним особливостям чисті соснові ліси на боровій терасі р. Зх. Буг трапляються дуже рідко. Карбонатний піщаний алювій, який підстилає відклади антропогену і голоцену, значна обводненість долини і її мікрокліматичні особливості сприяють проникненню під намет сосни Quercus robur, Q. petraea, Fagus sylvatica, Carpinus betulus, зрідка – Acer pseudoplatanus. Значні масиви молодих й середньовікових монодомінантних угруповань, які поширені в межах Сасівської “затоки”, є культурними насадженнями на місці давно знищених природних екосистем. Склад чагарничково-трав’яного ярусу (часто переважають Rubus hirtus, Dryopteris carthusiana, D. austriaca), наявність у підрості значної кількості молодих особин бука і дуба вказує на ймовірну (фактично, неминучу, за умови невтручання у процес ценогенезу ззовні) зміну в майбутньому у складі ценозів співвідношень видів різних флороценотипів, структури деревостану і трав’яно-чагарничкового ярусу, а, відповідно, і синтаксономічного статусу угруповань.

Pineta сladinosa, типові для Полісся угруповання на південній межі поширення. У регіоні зустрічаються фрагментарно на борових терасах р. Зх. Буг та її приток і, очевидно, є похідними від Pinetum lerchenfeldiosum як результат осушення і зведення лісів (Калинка, Пісок). Істотною відмінністю від поліських аналогів є відсутність у травостої Corynephorus canescens, якого заміщає на Пн.-Зх. Поділлі Lerchenfeldia flexuosa (L.) Schur.

Pinetum сladinosum, деревостан (0,1-0,5) з Pinus silvestris. В підліску дуже рідко трапляються пригнічені Sambucus racemosa, Pyrus communis, Chamaecytisus ruthenicus; в підрості панує (1%) сосна, зрідка трапляються (під наметом сосен) низькорослі дуби звичайний і червоний. У трав’яному покриві (1-3%) переважають: Rumex acetosella L., Sagina nodosa L., Festuca ovina L., Anthoxanthum odoratum L., Agrostis tenuis, Hieracium pilosella L., Nardus stricta L., менше: Calluna vulgaris, Thymus serpyllum L., Digitaria ischaemum (Schreb.) Muell., Lerchenfeldia flexuosa, спорадично: Sedum acre L., Helichrysum arenarius L., Filago arvensis L., Leontodon autumnalis L., Setaria glauca (L.) Beauv., Solidago virgaurea, Verbascum thapsus L., Gypsophila fastigiata L., Jasione montana L. та інші. Наземний покрив (40-90%) формують – Сladonia rangiferina (L.) Web., C. mitis Sandst., C. sylvatica (L.) Hoffm., Cetraria islandica (L.) Ach., Polytrichum pіliferum Hedw., трапляються: P. juniperinum Hedw., Dicranum scoparium Hedw., Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt., Leucobryum glaucum.

Місцями поширені Pinetum lerchenfeldiosum, які відмежовані чітко або взаємопроникають; тут густіші деревний намет та підлісок (трапляється Frangula alnus), вищий підріст дуба, дещо більше вересу, є чорниця, в наземному покриві переважають зелені мохи з домішкою лишайників.

Зрідка трапляються Pinetum lerchenfeldiosо-polytrichosum (pіliferi) (ур. Помірки); в підліску (1%) – F. alnus; у трав’яному покриві (5-10%) панує L. flexuosa, значна домішка – H. pilosella; наземний покрив (70-90%) формують P. pіliferum (домінує), C. rangiferina C. mitis та ін.

Pinetum leucobryosum, дуже рідкісні для регіону фрагменти угруповань, утворені примежовоареальним видом. Трапляються невеликими ділянками (100 кв.м) в долині р. Зх. Буг, приурочені до свіжих борових едатопів, які в еколого-ценотичному ряду соснових борів зеленомохових  характеризуються найбільш сухими та бідними піщаними грунтами (Бір). Деревостан (0,5) утворений Pinus sіlvestris, в підрсті поодинка домішка Quercus robur. У підліску зростають Frangula alnus, Sorbus aucuparia. В наземному покриві панує Leucobryum glaucum, домішкa Dicranum polysetum, D. scoparium, Pleurozium schreberi, Polytrichum juniperinum, Cladonia rangiferina. У трав’яно-чагарничковому ярусі (5%) зростають Festuca ovina, Calluna vulgaris, Maianthemum bifolium, Vaccinium myrtillus, V. vitis-idaea, Hieracium pilosella, Lerchenfeldia flexuosa, Nardus stricta, Solidago virgaurea та ін.