Зміст

ЛУЧНА ТА ЛУЧНО-СТЕПОВА РОСЛИННІСТЬ



Лучна рослинність представлена у регіоні справжніми луками – формації Festuceta rubrae, Arrhenathereta elatii, Agrostideta tenuis, Triseteta flavescentis, Helictotrichoneta pubescentis, Nardeta strictae та ін., які поширені як на схилах балок і долин із свіжими, дерново-опідзоленими і глинистими ґрунтами (це похідні, лісові луки), так і в заплавах рік Зх. Буг, Бужок та інших (як корінні, так і похідні на місці зведених вільшин) з вологими дерново-глейовими ґрунтами; заболоченими луками – формації Cariceta acutiformis, Alopecureta pratensis, Deschampsieta caespitosae, у пониженнях з лучно-болотними ґрунтами в центральній і притерасній частині заплави; остепненими луками –  формацій Сariceta flaccae, Poeta angustifoliae, Brachypodieta pinnati, зрідка – інших на інсольованих схилах із свіжими дерново-карбонатними та глинистими ґрунтами. Займають проміжне, між лучними степами й луками, положення. У іх складі зростає ряд рідкісних для регіону, реліктових видів.

Дюни Колтівської улоговини. В заплавній частині долини р. Зх. Буг, серед боліт Колтівської улоговини знаходяться фрагменти дюнного ландшафту, рослинний покрив яких відзначається своєрідним складом. Деякі із них перебувають під значним пасторальним впливом та в зоні посиленої дії осушувальної системи, тому на них поширена, фактично, типова лучно-степова рослинність; тут відзначено угруповання з пануванням Calluna vulgaris, Festuca valesiaca, Nardus stricta, Peucedanum oreoselinum, Hieracium pilosella, Thymus pulegioides, більш-менш значну домішку складають: Chamaecytisus ruthenicus, Sedum telephium, S. acre, Sagina nodosa, Scleranthus annuus L., Trifolium arvense L., Galium exoletum, Helianthemum nummularium, Potentilla erecta, Veronica spicata, Filipendula vulgaris, P. impolita Wahlenb., Polygala comosa, Thesium linophyllon, Sieglingia decumbens, Euphorbia cyparissias, Silene nutans, Fragaria viridis, F. vesca, Ranunculus polyanthemos, Dianthus polonicus, P. alba, V. spicata, Betonica officinalis, Euphrasia stricta, T. montanum, Dianthus stenocalyx.

На одній із них, яка найменше потерпає від екзогенного впливу, збереглась унікальна, очевидно корінна, змішаного типу рослинність. Травостій (пр. вкриття 85-100%) полідомінантний, в ноьму переважають: Molinia caeruleae, Calluna vulgaris, Festuca valesiaca, Nardus stricta, Galium exoletum, Thymus pulegioides, домішка (1-5%): Veronica officinalis, V. chamaedrys, Filipendula vulgaris, Prunella grandiflora, Dracocephalum ruyschiana, Trifolium medium, Thesium linophyllon, Calamagrostis epigeios, Peucedanum oreoselinum, Betonica officinalis, G. mollugo, G. verum, G. album, Pulsatilla latifolia, Fragaria vesca, Plantago lanceolata, P. media, Centaurea phrygia L., C. jacea L., Carex michelii, C. pallescens, C. hostiana DC., C. flava L., Potentilla еrecta, P. impolita, Sanguisorba officinalis L., Deschampsia caespitosa, Holcus lanatus L., Lathyrus pratensis, Polygonum bistorta L., Rumex acetosa, Leucanthemum vulgare, Serratula tinctoria L., Hypericum perforatum, Linaria vulgaris, Lerchenfeldia flexuosa, Veratrum lobelianum, Agrostis tenuis, Euphorbia cyparissias, Achillea millefolium, Salvia pratensis, S. verticillata, Genista tinctoria, Polygala comosa, P. vulgaris L., Dianthus polonicus, Polygonatum odoratum, Briza media L., Vicia cracca L., Succisa pratensis Moench, Helictotrichon pubescens (Huds.) Pilg., Arrhenetherum elatius, Geranium sanguineum, Campanula patula L., C. persicifolia, C. glomerata, D. deltoides, Thalictrum bauhinii, T. minus, Cirsium rivulare (Jacq.) All., Bromus mollis L., Peucedanum palustre (L.) Moench, E. angulata, Equisetum arvense, Viola arvensis Murr., V. hirta L.,  G. palustre, Myosotis caespitosa K. F. Schulz, Solidago virgaurea, Juncus effusus, J. articulatus L., Ranunculus polyanthemos, P. amarella Crantz, Allium oleraceum, Stellaria graminea, Astrantia major, Gladiolus imbricatus L., зрідка: Trollius europaeus L., Iris sibirica L., Gentiana pneumonanthe L., Hieracium umbellatum L., V. spicata, D. stenocalyx, Carlina cirsioides Klok., Phyteuma orbicularе, Anthoxanthum odoratum, Picris hieracіoides.

Степові ценози Верхобужжя мають екстразональне поширення, їх формування зумовлене комплексом едафічних, мезокліматичних та палеогеографічних факторів. Вони приурочені до крутих інсольованих схилів з близьким заляганням карбонатних порід, на яких утворилися дерново-карбонатні грунти або рендзини Сучасна степова рослинність Пн-Зх. Поділля – це древній реліктовий фітоценотичний утвір, формування якого відбувалося в ході складних флороценотичних перетрубацій рослинного покриву Волино-Поділля в неогені та антропогені. Порівняно із зональними лучними степами Сх. України, подільські степи мають ряд специфічних рис, зокрема, вони є більш мезофільними, про що свідчить значна участь у складі травостою лучних і  лісових видів: Dactylis glomerata, Trifolium medium, T. repens, T. pratense, Briza media, Lotus arvensis, Medicago falcata, M. lupulina, Pyrethrum corymbosum, Cruciata glabra, Veronica chamaedrys, Hypericum perforatum, Carex montana, C. michelii, C. flacca, Vincetoxicum hirundinaria, Peucedanum cervaria і т.д.

В еколого-ценотичному і флористичному відношенні степи регіону аналогічні центральноєвропейським степам сусідньої Люблінської височини. Спільними для них також є рідкісні для цих територій види, зокрема – Сarlina onopordifolia, Cirsium pannonicum, Daphne cneorum, Coronilla coronata та ін.

Найбільш поширені лучні степи формації Cariceta humilis, що являють собою антропогенні похідні рис-в’юрмських перигляціальних передгірно-височинних кальцефільних березово-соснових рідколісь з пануванням у трав’яному покриві осоки низької. Їх флористичний склад та ценотична структура аналогічні до первинного угруповання. Лучно-степова рослинність інших формацій (Festuceta valesiacae та ін.) займає у регіоні незначні площі. Заслуговують на особливу увагу невеликі ділянки лучних степів з домінуванням рідкісних для України видів – монтанного Sesleria heufleriana  Schur і “червонокнижного” Stipa pennata, які внесені до “Зеленої книги” України, мають реліктову природу і перебувають у стадії деградації в зв’язку з наступом лісової рослинності.